Секс і борщ. Що насправді потрібно чоловікам?

Існують два шкідливі і дуже стійкі стереотипи, що сильно ускладнюють життя дівчатам у пошуку. Перший говорить, ніби чоловіка обов’язково треба завойовувати і підкорювати, ніби він вершина Евересту, ворожий бастіон чи озброєне плем’я диких індіанців. Другий стверджує, що зробити це можна за допомогою їжі і сексу.

Варто дівчині задатися філософським питанням про те, як же все-таки влаштовані стосунки і які в них панують закони, як неодмінно їй трапиться навчена життєвим досвідом і непохитно, залізобетонно переконана у своїй правоті порадниця, яка, як вініловий диск під голкою старого програвача, що застрягла, буде твердити те саме: «Секс і борщ! Борщ та секс! Це головне, чого хочуть чоловіки! Зрозуміла? Запам’ятала? Я вже знаю, я не перший рік одружена, я з чоловіком ціле життя прожила».

У відповідь дівчина несміливо запитає: “А як же спорідненість душ?” І почує:

– Секс!
— Щоб при одному погляді на нього серце в грудях стисло солодко і…

– Борщ!
— Розуміти його з півслова та хором закінчувати розпочаті фрази…

– Секс!
— Тремтливе, справжнє почуття…

– Борщ!
— Гуляти всю ніч безперервно під мряким дощем у парку, забувши про час, бо…

– Секс!

Тільки не треба засуджувати цю “навчену досвідом” жінку та її примітивні погляди на стосунки статей. Кожному властиво дивитися на життя з висоти того ярусу дзвіниці, де він перебуває зараз. Якщо жінка, яка взяла на себе обов’язки Будинку Рад, перебуває у шлюбі 15-20 і більше років, то неспроможна не відзначити серед своїх сімейних досягнень налагоджений спільний побут, зазвичай іменований «борщем», і складену внаслідок багаторічної притирання інтимної гармонію, іменовану “сексом”.

Справді, це велика цінність у зрілому віці — коли під тебе заточений цілий світ, терпляче зітканий з дрібниць дбайливою дружиною. Власна Ітака, де ти цар і куди хочеться повертатись. Тут пам’ятають, що суп ти любиш густий, «щоб ложка стояла», а чай – обпікаючий, у тонкостінній склянці з підсклянником, а не у фарфоровій чашці зі блюдцем. І що в чай ​​кладеш дві ложки цукру, а не три й не одну. І до чаю любиш тахинну халву, а не бублики з маком.

Але цей світ жодна самовіддана Пенелопа в здоровому глузді і твердій пам’яті не будуватиме заради першого зустрічного, а лише заради того, хто подарував їй свій острів і зробив її на ньому царицею. Тому що здорові сімейні стосунки — це коли чоловік робить дружині щось добре, а вона у відповідь йому дає трохи більше. А потім він їй ще трохи більше хорошого, а вона йому знову взаємності з гіркою. Так і вирощують свій сад.

Є в наші дні така поширена проблема — дівчата виростають, пролітаючи повз романтичний період свого життя. Батьки та вчителі твердять, що вчитися на відмінно — це важливо, вступити до інституту — дуже важливо, а от стосунки у 14-16 років з хлопчиками — це повна нісенітниця, без якої краще б взагалі обійтися.

Для розвитку кожної людської якості чи вміння існує свій сензитивний період. Є вік, коли дитині вже пора вміти ходити, говорити, запам’ятовувати віршик або вирішувати математичне завдання на дві дії. І якщо це вчасно не відбувається, то батьки дуже турбуються і біжать разом з дитиною до лікарів, психологів та логопедів. Тому що розуміють: якщо причини затримки у розвитку не знайти і не усунути вчасно, то далі її наслідки ставатимуть дедалі сумнішими.

Пам’ятаєте сцену з радянського вестерну «Людина з бульвару Капуцинів», де міс Діана просить містера Ферста зробити монтаж — «щоб поцілунок та одразу бебі»? Приблизно того ж сьогодні хочуть батьки від дівчаток-підлітків: щоб спочатку вона сиділа вдома з білим бантиком у волоссі, збіркою вправ з сольфеджіо та підручником алгебри, а потім — монтаж, і вона одразу з’являється на екрані тридцятирічної, щасливо заміжньої, нюхає їх онуків.

Читайте також: ТОП-правил щасливих стосунків

Але в житті, на жаль, а може, і на краще, так не буває. Щоб навчитися ходити, потрібно спочатку повзати рачки і крокувати, тримаючись за край дивана, а щоб опинитися в стабільному шлюбі з притаманними йому сексом і борщем, потрібно спочатку сходити на перше боязке шкільне побачення, в ході якого кавалер червонітиме, шкрябаючи в кишені дрібницю на два морозива, а дама — дозволятиме йому нести свій рюкзак і охоче сміятиметься з його жартів.

Як то кажуть, якщо у вас у дитинстві не було велосипеда, а зараз у гаражі є «Лексус», «Порше Кайєн» і навіть «Феррарі», то у вас все одно у дитинстві не було велосипеда. Тому важливо, дуже важливо, щоб дівчинка-підліток не лише вчасно навчилася вирішувати завдання з алгебри та писати твори англійською, а й вчасно встигла закохатися у рок-зірку, повісити постер із його фотографією над ліжком, написати своєму кумиру романтичний лист, а потім жорстоко розчаруватися і поплакати, дізнавшись, що зірковий герой одружений, причому вже далеко не вперше. Прочитати книгу «Гордість і упередження» та іншу романтичну классику.

Отримати на день Святого Валентина листівку від хлопчика з паралельного класу. Рішуче підійти до симпатичного сусіда по дачі і зробити йому сміливу пропозицію разом проїхатись на велосипедах до сусіднього селища. Тому що, як ви пам’ятаєте, якщо у вас у дитинстві не було велосипеда…

Це часто трапляється саме з дуже хорошими дівчатками. З тими, хто о 13-14 сидів за підручниками, а не читав під партою сентиментальні романи. Їм виповнюється 25 або навіть уже 27, на той час у них за плечима одна-дві вищі освіти чи науковий ступінь, в активі — блискуче резюме, іноземні мови, високі зарплатні очікування та відмінні кар’єрні перспективи. Вони завжди одягаються до місця, їдять те, що не псує фігуру і підтримують хорошу фізичну форму в тренажерному залі. Вони взагалі дуже близькі до досконалості, але заовсім нічого не знають і не вміють у стосунках.

Дівчата росли відмінницями, а тому добре засвоїли, що борщ і секс — це правильне і справжнє, а романтичні прогулянки та розмови — дурість та нісенітниця. Тому, тільки-но в їхньому щільному графіку з’являється хоч хтось більш-менш придатний для стосунків, хороші дівчатка негайно починають виконувати в його житті обов’язки дружини.

Вони одразу переїжджають на його територію або, що ще гірше, приводять жити до себе. Вони, хороші дівчатка, варять йому смачний борщ, гладять чисті сорочки на кожен день і ублажають його в ліжку, у своєму прагненні підкорити і завоювати чоловіка, зовсім забуваючи про свої бажання та потреби. Вони наполегливо й терпляче чекають, коли ж чоловік, у подяку за всю їхню турботу і жертовність, почне відповідати взаємністю. Адже якщо вона поводиться як дружина, то й йому час почати поводитися як чоловікові: познайомити її з батьками, ввести в коло друзів та їхніх дружин, зберігати їй вірність, зробити, нарешті, пропозицію і подарувати це нещасне кільце, скільки вже можна ?

Якщо чоловік трапиться чесний і порядний, то він втече з таких стосунків швидко, бо не готовий на ранній стадії знайомства брати від жінки так багато. Якщо ж партнер виявиться нахабним і безсовісним, то він може їсти ваші борщі та задовольнятися вашим тілом роками, нічого не даючи натомість. Доки дівчина не розлютиться і не розіб’є 12 предметів фамільного сервізу об його голову. Або не втомиться ночами в сльозах писати на жіночі форуми: «Ну чому він не одружується !!!!???»

Далеко не кожна порада стає потрібною та підходящою тобі просто тому, що її автор довше за тебе живе на світі, навіть якщо цю пораду дає тобі рідна мама чи бабуся. Іноді рада легко спростовується власним життєвим досвідом, інколи ж просто відноситься до іншої ситуації. Але особливо шкідливими особистому житті виявляються стереотипи.

«Ну чому, чому Олена все не вийде заміж? І що тільки цим чоловікам потрібне, не розумію? Адже Олена — найкраща господиня з усіх, кого я знаю. Вона пече геніальні пироги і варить чудовий борщ. Вдома у неї завжди бездоганний порядок, вона одягнена з голочки, сумки ідеально гармонують із туфлями, а тіні для повік та губна помада – з відтінками шарфика. Але одна. Чому так?” — скаржилася одна літня знайома на долю своєї племінниці, ідеальної дівчини за тридцять.

І справді — чому відмінні навички ведення домашнього господарства та бездоганний зовнішній вигляд аж ніяк не є гарантією щастя в особистому житті? Змалку дівчаток програмують: вчися бути акуратною, наводити порядок і чистоту, вчися пекти млинці та смажити картоплю — тоді тебе візьмуть заміж. А якщо робитимеш усе погано, невміло, будеш неряхою — тоді не візьмуть. «Вийти заміж» за такої методики виховання подається як дуже престижна, заповітна життєва мета, а наречений представляється як найголовніша людина, яка спочатку ретельно оцінить, наскільки ти гарна і вміла, а потім, залежно від висновків, ухвалить доленосне рішення.

Так і працює дівчинка років до шістнадцяти-сімнадцяти над сяючими чистотою вікнами, ароматними борщами та іншими п’ятірками в щоденнику, а потім бачить, що у її ровесниць починає з’являтися особисте життя. І терміни появи цього особистого життя, і міра її щастя аж ніяк не залежать від того, наскільки та чи інша дівчинка була хорошою. Тоді дівчинка ставить собі питання: може, хлопці в цьому ніжному віці обирають найгірших? Тих, які палять, отримують двійки, не прибирають та вступають у ранні сексуальні стосунки з місцевою шпаною за гаражами? Але життя показує, що і це не так — у дівчат закохуються і зав’язують із ними стосунки взагалі не за критеріями «хорошості-поганості», а за якимись зовсім іншими критеріями.

І тут на допомогу приходять батьки та інші “знаючї люди”. Вони популярно пояснюють дівчині, що це зараз у її ровесників у голові вітер і тому тягне їх до легковажних створінь у відвертому одязі та з індійською етно-музикою у навушниках, а як підростуть кавалери, так гідно оцінять і пироги, і борщі, і наглажену постільну білизну. І дівчинка чесно чекає, коли ж кавалери подорослішають та оцінять. Чекає рік, чекає інший. А потім, одного разу, задається болісним питанням: у мене ж і пироги, і борщі, і манікюр, і зачіска, і туфлі, і два червоні дипломи, чому ж у свої тридцять я все ще одна, зовсім одна?

Якщо ви хочете отримати для себе відповідь на питання «чому я так багато працюю, самовдосконалююсь і все одно одна?», дайте спочатку відповіді на питання, для кого ви робите те чи інше. Для кого пироги? Для кого борщі? Для кого — ідеально вимиті підлоги, з яких, згідно з приказкою турецьких домогосподарок, можна пити мед? Хто гідно оцінить вас, якщо ви будете йти по вулиці з сумочкою від Louis Vuitton і з бездоганною укладкою?

Уявіть собі ту фігуру, що вас оцінює, яка хвалить вас і ставить вам “відмінно” за борщ. Хто це? Найімовірніше, це буде мама, бабуся, майбутня свекруха, якась старша жінка. А хто оцінить сумочку та туфлі? Звичайно, ровесниця-подруга, з якою хочеться поборотися і виграти. А чоловік, ваш ідеал, ваш майбутній чи вже знайомий обранець — що йому потрібно?

Є традиційний набір речей, за допомогою яких жінки завойовують авторитет серед інших жінок і, залежно від успіху в досягненні цих цілей, можуть зайняти місце вище або нижче в громадській жіночій ієрархії. Вмієш варити смачний борщ та смажити відмінні котлети? Значить, ти гідна похвали з вуст старших родичок. Купила норкову шубу? Підвищила у такий спосіб рейтинг серед подруг. Підтримуєш вдома ідеальний порядок при тому, що ти маєш трьох дітей? Ти королева дитячого майданчика, інші мами тобою захоплюються, обожнюють, ти стала для них легендою, це мрія кожної з них посидіти з тобою на твоїй ідеальній кухні і випити чашку чаю.

Але річ у тому, що у чоловіків свої побажання та свої вимоги до майбутньої обраниці. Жоден чоловік у здоровому глузді і твердій пам’яті не закохається в борщ, котлети чи сумочку, і тим більше не одружується з ними. Якщо твоя кохана вміє готувати борщ, смажити котлети та підтримувати в будинку чистоту, то це приємний бонус, але зовсім не той критерій, за яким чоловік обиратиме. А вибирати кохану чи дружину він буде зовсім за іншими якостями — наскільки вона його розуміє, відчуває, перебуває з ним «на одній хвилі», чи можна з нею розслаблятися і відпочивати, чи сміється вона з його жартів і чи поділяє його погляди на життя загалом.

Якщо ви прийдете в якесь традиційне місце дещо брутального чоловічого відпочинку — наприклад, до пивного бару зі спортивними трансляціями, до клубу з політичними дебатами, на рок-концерт — то обов’язково зустрінете там нечисленних для цього закладу жінок, які не мають проблем в особистій життя. Вони або вже прийшли в парі з чоловіком, або легко можуть обрати кавалера саме на цьому заході. Вони можуть бути зовсім не іконою стилю і, можливо, навіть не вміюти варити борщ. Але чоловіків до них тягне наче магнітом. Менш щасливі в особистому житті жінки іноді думають, що так відбувається тому, що популярні і привабливі жінки сексуально легко доступні, але це не правда. Жінки-магніти не більш розпусні, ніж усі інші. Вони ільш ресурсні. І не “прогинаються” під чоловічі зааганки і уявні ажання, а просто… Живуть так, як ми вчимо в онлайн-клубі “Be Perfect”.

Можна сидіти і роками чекати, коли на горизонті з’явиться “правильний” чоловік і оцінить твої ідеальні борщі та модні сумочки — адже мама та бабуся вчили, що цінувати жінку треба саме за це. І з кожним роком збирати все більше образи на тих, хто не оцінив. А можна поспостерігати за щасливими парами, поговорити з ними, потоваришувати та з’ясувати, що чоловіки цінують у жінок насправді.
Звичайно, ніхто не забороняє вам варити, смачно готувати, підтримувати чистоту, як в операційній, і вдягати зранку модельні туфлі на високих підборах. Просто слід зізнатися чесно, що це ви робите для себе, а не для того хлопця. І той хлопець зовсім не повинен бути за це вдячним, а тим більше любити вас до кінця своїх днів.