Кому не варто йти на розстановки

Це дуже важливе питання. Тому, що далеко не всім людям можна йти у цю практику.

Анти-клієнт 1. Той, хто знає відповідь заздалегідь.

Якщо людина прийшла на розстановку і заздалегідь знає все наперед, і має про свою ситуацію залізобетонну думку, і не готова щось нове впускати в себе, для неї розстановка буде марною тратою часу.

Анти-клієнт 2. Твердолобий контролер. Відмовити потрібно тому, хто грубо порушує правила участі у розстановці, намагається бути не лише клієнтом, а й намагається керувати процесом.

Починає така людина розстановку і раптом ні з того ні з сього починає командувати з метою довести собі, що вона права, а ведучий ні.

Наприклад, клієнт заявляє: «Я знаю, що у розлученні винна моя дружина. Дайте я в розстановці я вам і собі ще раз це доведу. Поставте мене, поставте жінку. Так, а ну кажіть дружині, що вона винна…» Продовжувати подібне не потрібно жодної секунди.

Розстановка – це дослідження несвідомого. Тобто того, що поки невідоме клієнту. І клієнт повинен бути відкритий, повинен бути в режимі довіри до процесу, в режимі сприйняття, не бути агресивним ні до розстановника, ні до заступників.

Якщо такої позиції у клієнта поки немає, він не перебуває в робочому стані сприйняття, починати чи продовжувати розстановку не треба. Потрібно ввести або повернути клієнта до робочого стану. Інакше він у ході розстановки отримає тільки свою проекцію ситуації і все.

Для людини, яка перебуває у владі упереджень та забобонів, і їх проектує на все довкола, розстановка буде абсолютно марною.

Анти-клієнт 3. Скептик. Відмовити потрібно людині, яка займає позицію: “Я ні в що подібне не вірю. Все це ненаукова маячня. Я тут на стільчику полежу, а ви мені щось зробіть, навколо мене потанцюйте, пострибайте з бубнами, “пошаманьте”. Може мені веселіше стане”.

Справа в тому, що в ході розстановки людина заради своєї ж вигоди та щастя має перебувати в активній позиції творця свого життя. Пасивне очікування дива, яке буде зроблено чужими руками, ніяк не працює, ніякої користі клієнту не приносить.

Анти-клієнт 4. Відмовити потрібно людині, яка перебуває у дитячій споживчій позиції.

Заради справедливості треба сказати, що кожен перший клієнт психотерапевта (не плутати з крутими клієнтами коуча – ті, звичайно, завжди молодці) перебуває спочатку в дитячій позиції. Психотерапевту потрібно витратити час – від 5 хвилин до 365 днів на те, щоб сформувати дорослу позицію клієнта, яка передбачає чіткий запит та активну партнерську участь у процесі розстановки. В одній упряжці з групою та розстановником.

Досвідчений навчений клієнт – це дуже ефективний клієнт. Він за одиницю часу дуже багато може для себе корисного зробити. Не те, що новачок. Багато досвідчених клієнтів потім стають дуже крутими психотерапевтами.

Анти-клієнт 5. Відмовити потрібно людині, яка перебуває у зміненому стані свідомості.

Алкогольне або наркотичне отруєння, вплив лікарських препаратів (хлороформ у сильних дозах), закоханість. Так! Вам не здалося!

Іноді стан палкої закоханості в предмет свого бажання і обожнювання є справжнісіньким «наркотичним сп’янінням». У цьому сенсі розстановки для закоханих з питання: «Чи любить вона мене так само сильно, як я її?» не є ефективними ні з погляду діагностики, ні з погляду трансформації.

Читайте також: Як працюють грошові розстановки?

Замість висновку

Дорогі мої читачі, можете додати від себе будь-які інші варіанти ситуацій, коли розстановку робити не потрібно. Будь-яка дискусія, будь-яка думка збагачує.