Це питання нам ставлять, мабуть, найчастіше. Розуміємо, розібратися справді непросто – враховуючи те, що межі між цими професіями бувають розмиті, а іноді й зовсім стикаються та перетікають одна в одну. Але все ж таки – це зовсім різні речі. Давайте розумітися.
Психолог
Це досить широке поняття, приблизно таке саме як менеджер. Як правило, це людина, яка здобула психологічну освіту і, отже, ознайомилася із загальними законами функціонування людської психіки.
Під цю категорію потрапляє безліч всяких речей – реакція на стрес, поведінка у колективі, типологія мислення та інші прикладного характеру. Власне, ними психолог і займається – він може допомагати у підборі співробітників, консультувати з питань правильної організації комунікацій чи робочих місць, займатись загальною діагностикою особистості.
Психотерапевт
Це людина, яка здобула освіту в галузі психотерапії (яка, в теорії, є однією з областей психології – але відноситься до неї так само, як, скажімо, ендокринологія відноситься до медицини).
Психолог не може займатися психотерапією, якщо не пройшов профільну перепідготовку. Психотерапевт – це професія, яка займається дуже тонкими і специфічними настоянками людської психіки: ставленням з людьми, з власними бажаннями, з несвідомим – і тим, як все це впливає на його повсякденне життя.
Приклад:
Психолог цілком здатний заспокоїти жінку чи чоловіка після розлучення. Однак розібратися в тому, чому це розлучення відбулося, чому воно приносить настільки сильний біль і чому це не перше подібне розлучення в житті людини, психолог не здатний. Це робить психотерапевт.
Чи має психотерапевт мати медичну освіту? Із цього приводу в нашій країні (та в світі, загалом), немає однозначної відповіді. Скажімо, у США, професія психотерапевта вважається медичною та потребує відповідної освіти. А в Європі, – наприклад, у Франції чи Німеччині, – психотерапевт вважається окремою, самодостатньою професією та не потребує медичного бекграунду.
Дивіться також: ТОП найчастіших причин звернення до психолога
Прихильники кожного підходу по-своєму мають рацію. Ми лише можемо згадати Фрейда, який радив своїм учням не витрачати час на медичну освіту і одразу приступати до вивчення психоаналізу.
Психіатр
Це лікар. У нього є медична освіта – і, отже, повне розуміння того, як працює мозок як з органічної, так і з психічної точки зору.
Як правило, психіатр займається прикладними речами – скажімо, якщо вас мучать панічні атаки, він поговорить з вами, поставить діагноз і при необхідності випише таблетки.
Однак хороший психіатр розуміє, що панічні атаки викликані не тільки і небагато органічними причинами, але є наслідком якихось внутрішніх психічних конфліктів. З цієї причини він може відправити вас до психотерапевта – шукати їх, усвідомлювати і намагатися зрозуміти, чим вони викликані. (Так і психотерапевт, зрозумівши, що стан клієнта настільки гострий, що одними розмовами йому не допоможеш, часто відправляє того до психіатра).
Таким чином, психотерапевт і психіатр часто працюють у парі – перший розбирається з накопиченими у людини всередині образою, болем та злістю, а другий – стежить за його загальним психічним станом та корегує його за допомогою медикаментів.
Залиште свій відгук
Щоб опублікувати коментар, ви повинні увійти в систему.