ОБЕРЕЖНО: 3я стадія переживання війни

Те, що починає відбуватися в ці дні з багатьма (хто не перебуває в епіцентрі воєнних дій), схоже на…

Ти йдеш важким маршрутом, дуже втомився, здер шкіру на руках і ногах, тягнеш важкий рюкзак….

Тобі сказали, що он за тим пагорбом стане легше…

У цей момент ти чомусь вирішуєш, що за пагорбом на тебе чекає теплий будиночок, банька та відпочинок…..

Зібравши майже всі сили, що залишилися, ти напружуєшся і кидаєш усю енергію на досягнення зазначеного пагорба….

А там….

А там ніякого будиночка, ніякої лазні, жодного відпочинку…. Попереду така сама дорога, як і раніше. Може просто не в гору. Так, трохи легше… Але це не кінець та не відпочинок, на який ти сподівався…

Після того, як ти усвідомив усе це – стан розчарування трансформується на агресію….

Хочеться «вбити» Провідника; накричати на тих, хто йде поруч (повільно і не так); влаштувати всім рознесення; зняти з себе негатив та роздати його всім…

Читайте також: Як зняти напругу під час війни? Поради психолога

Це третя стадія переживання війни!

На першій стадії ми були шоковані. Розуміли, що відбувається, і водночас не могли повірити у те, що відбувається. Ми жили начебто у двох реальностях. Реальності здивування та реальності війни.

Під час другої стадії все стало на свої місця. Реальність одна – ВІЙНА! І зусилля на максимумі! І сподівання. І очікування Перемоги… І ми майже вмовили себе, що Перемога – вона ось-ось. Он за тим «горбком»…. Вона буде щодня. Адже ми вже морально перемогли!!!!

Але війна не закінчилася….. Декілька днів жодних глобальних змін….. Позиційні бої та смерті. Все продовжується! Карлик не помер і його не вбили. Фронт залишається фронтом. Біженці вдалині від будинку. Жителі прифронтових міст під бомбардуванням. За «горбком» виявилася наступна складна ділянка Шляху… Не на день… і, можливо, не на місяць… І треба й важливо воювати. І треба і важливо працювати далі, не знижуючи темпу… 

А ти втомився. А ти чекав…

Потрібна допомога психолога чи іншого спеціаліста? Обирайте експертів тут

ЩО РОБИТИ?

1. Важливо перебудуватися з переможних маршів та очікування закінчення всього цього страху на системну роботу з плануванням на кілька місяців. Системну постійну роботу в тому самому режимі

2. Важливо не шукати винних і не скидати тих, хто вам здається не зробив усе, щоб ми швидше перемогли. Не можна нападати на Президента та тих, хто працює на військовому та дипломатичних фронтах. Це стадія війни, коли кожен бік вирішує, що і як робити далі. Немає зараз у світі людини, фахівця, який би дав єдину правильну відповідь та найефективніші рекомендації. “Провідників” не можна “вбивати”, критикувати на маршруті. Нині важливо йти далі.

3. На жаль, ті, хто знає про закономірність появи третьої стадії, і хто є ворогом, найближчим часом робитимуть інформаційні вкидання для дестабілізації ситуації та підриву довіри до всіх значущих людей та служб держави. Тим самим розгойдуючи внутрішню згуртованість, яка дозволяє нам протистояти агресії. Я говорю, що у нас все гаразд і що немає виродків, які використовують війну у своїх цілях. Але… Перш ніж обурюватись і розчаровуватися – перевіряйте інформацію. Фейков може стати на порядок більше саме на цій стадії.

4. Не чекайте, що все пройде завтра. В нас нова реальність. Процеси не залежать від окремої людини. Воюють системи. Не можна вимагати від когось одного ЗРОБИТИ ТЕ, НЕ ЗНАЮ ЩО, АЛЕ ЩО ВСЕ СОАЗУ СТАЛО ДОБРЕ. А потім лаяти за те, що він не впорався.

5. Не скидайте свою напругу у вигляді гніву на близьких, сусідів та… себе…. Ніхто не винен, що дорога довга і складна і зараз перепочити не вдасться

6. Прийміть, що це надовго. Після війни буде ще період відновлення. Він також буде довгим. Просто прийміть, що війна та період відновлення ще будуть і краще стане через рік-два. Важливо зараз стати стаєром – «бігуном» на тривалу дистанцію

7. Робіть те, що ви робили, якщо це дає вам сенс. Або знайдіть собі нове заняття або напрямок з Новим Смислом на сьогодні.

8. Не чекайте! Не відкладайте життя на потім («Коли все закінчиться тоді, і почну діяти і жити!»). Не завмирайте в очікуванні. Життя тепер – воно таке. І це загальний катаклізм. І з цим треба сьогодні жити… і в цьому треба сьогодні жити! ЖИТИ! Кохати! Працювати! Наближати Перемогу! Наводити порядок!!!!

Коли ти знаєш, що з тобою відбувається, ти лишаєшся спокійним! Коли ти знаєш закони та закономірності, те, що відбувається навколо і з тобою, сприймається спокійніше.

Якщо вас зараз б’є від розчарування та образи, що все не закінчилося…. Просто знайте, що це ознаки третьої стадії переживання тривалої стресової ситуації. Можете поспостерігати за собою. Записати свої думки … Але не треба робити необачні вчинки в реальності і лаяти всіх підряд!

Все проходить! Пройде і це! Так, напряжемося ще! Так, йтимемо далі! … тим більше, що іншого виходу ми не маємо! Ми ж дорослі! Не діти, щоб плакати, бити ніжками та вимагати, щоби все терміново хтось змінив.

ЙДЕМО ДАЛІ! СТАНОВИМОСЯ СТАЙЄРАМИ! Спокійно і впевнено наближаємо ПЕРЕМОГУ!

Перекладено з російської.

Автор: Олена Самсонова

Читайте також: Як розмовляти з близькими, які стали жертвами пропаганди?