Анатомія зради

Зрадників і зрадниць дві-три тисячі років тому забивали камінням, а зараз подружжя може щасливо жити разом після того, як зрада була виявлена ​​та визнана. Звичайно, якщо вони зможуть зрозуміти причини зради, пробачити один одного і визначити спільні цілі на майбутнє.

На будь-якому з етапів життя пари – зустріч, пора закоханості, спільне проживання, весілля, побут, народження дитини, життя втрьох (у нас буває і вп’ятеро, плюс бабуся та дідусь), дорослішання дітей, випуск їх у доросле життя та поважний вік – може бути безліч явних та прихованих конфліктних ситуацій.

Адже кожен із двох дорослих людей має свої потреби, мотиви, цінності. Сімейне життя – це щоденна праця. І якщо подружжя не має навичкок домовлятися, спілкуватися, щиро цікавитися життям один одного, то грунт для зради закладено.

Основна причина зради – незадоволені потреби.

Потреба у сексі

У кожного з подружжя є специфічна потреба у сексуальних контактах – частота, час, поза, вигляд. Часто буває так, що у подружжя вони різні. Наприклад, вагінізм, коли сексуальний контакт приносить жінці біль, а вона соромиться зізнатися чоловіку в цьому та уникає близькості. І при цьому не звертається до лікаря. Тобто, існує об’єктивна причина, але оскільки чоловікові про неї невідомо, він починає будувати свої версії. Чоловік думає, що він зовсім не такий привабливий, яким себе уявляє, що дружина холодна та фригідна. І в результаті – шукає задоволення своїх потреб на стороні.

Читайте також: Секс і борщ. Що насправді потрібно чоловікам?

Потреба у свободі

Хоч люди й живуть разом, а простір для життя іншому бажано надавати. Ми так влаштовані, що маємо потребу інколи бувати на самоті. Відпочити, виспатися, побути у тиші. Мені здається розумним, коли є час для хобі – спорту, фітнесу, танців, йоги. Так, є ризик, що на цих заняттях друга половина може зустріти когось і зважитися на зраду. Але як на мене, це не менш ризиковано, ніж тримати її на ланцюгу. Якщо людину позбавити вільного простору, це загрожує накопиченням агресії та емоційним виснаженням. Тому варто намагатися разом знайти баланс, щоб враховувалися інтереси кожного члена сім’ї.

Потреба у визнанні та підтримці

Коханці та коханки володіють даром виявляти таланти та надавати підтримку своїм коханим. На консультаціях буквально чуєш – він мене розуміє як ніхто інший. Цінує, як ніхто інший. Це, звичайно, може бути маніпуляцією з метою викликати саме таке ставлення, але звучить щиро.

Таке розуміння можна пояснити психологічним явищем – ідеалізацією коханого, що дозволяє помічати лише його сильні сторони.

Тож спробуйте не оцінювати свою другу половину холодним розумом, а робити це серцем. І тоді ви зможете відкрити в коханій людині багато потенціалу. Ті, хто має дітей, можуть згадати, як ми терплячі до перших кроків, падінь, слів малюків. Ентузіазм, батька не пропадає, а залишається високим, щоб радіти кожному кроку та милому “бу-гу” свого чада. То чому ми найчастіше до дітей (кішок, собак) ставимося краще, ніж до дружин та чоловіків?

Потреба різноманітності

Мені з ним скучно. Мова не про те, щоб втомлена за день дружина танцювала танець живота чи ще що. А скоріше про вміння робити один одному приємні сюрпризи, дарувати подарунки, вносити у життя інтерес, драйв. Класика радянського синематографа чудово візуалізує цю тему у фільмі “Кажан”, коли за п’ять хвилин подружжя повністю помінялося ролями. Рецепти того, як зробити сімейне життя різноманітнішим, дуже індивідуальні. Але це можливо – просто дозвольте собі пофантазувати та помріяти. Двадцять відсотків зможете реалізувати без сумнівів.

Помста як вираження потреби у коханні

Це дитячий (інфантильний) мотив для зради. Сценарій виглядає так – “ах ти мені зрадив, тоді і я зроблю те саме”. Спроба заподіяти біль ближньому, помститися йому у відповідь на власне розчарування. А причин для розчарування вистачає. Крім помсти зрадою у відповідь на зраду це може бути образа на родичів, заздрість до успіху, ревнощі, реакція на знецінення партнера. У рольовій моделі “дорослої” людини немає місця помсти. Цілісна та гармонійна людина прийме вибір партнера. Задаватиме питання, прагнутиме зрозуміти, а потім прийматиме рішення що робити. Як відбудувати спілкування із родичами, щоб було мінімум дискомфорту. Як досягти успіху самому. Як не відчувати ревнощів, а радіти соціальному визнанню та відчувати власну цінність.

Характерологічні особливості

Різні психологічні школи та вчення по-різному відповідають це питання. Кожна відповідь цілком доречна і має право на існування.

Психоаналітик міг би сказати про те, що ми мстимося матері (батькові) в особі подружнього партнера. Відомий психіатр Ірвін Ялом наводить приклад, коли його клієнт відчував потребу займатися сексом щодня. Він це раціоналізував і пояснював різні причини такої поведінки, але глибинна потреба, яка включала пусковий механізм пошуку партнера, був страх смерті.

Людина з нарцисичними рисами в кожному партнері шукатиме визнання, а отримавши його, знецінюватиме і шукатиме нового партнера, і так до нескінченності. Зрада для такої людини лише спосіб довести власну спроможність, яка свідомо приречениа на провал.

Є теорія, за якою ми несвідомо повторюємо батьківські сценарії та шанси на зраду зростають, якщо подібна ситуація мала місце у батьківській родині.

Ще є одна страшилка про садомазохістичний склад темпераменту. Є базова потреба мучити близьких людей та мучитися. Робити щось заборонене і відчувати провину. Тоді зрада виступає як один із способів відчувати муку та насолоду.